Гідроізоляція — це ключовий елемент захисту будь-якої будівлі від вологи, особливо коли мова йде про підземні частини. Саме гідроізоляція забезпечує довговічність конструкцій, запобігає руйнуванню матеріалів і створює комфортні умови експлуатації. Якісна гідроізоляція підземних приміщень дозволяє уникнути появи грибка, цвілі та протікань, що особливо важливо для житлових і технічних зон.
Геотекстиль під щебінь — один із найефективніших матеріалів для стабілізації основи під дорожні покриття, парковки, стоянки, садові доріжки тощо. Він запобігає змішуванню ґрунту зі щебенем, підвищує міцність основи та значно продовжує термін служби конструкції.
Без використання геотекстилю щебеневий шар поступово просідає, змішується з ґрунтом і втрачає свою несучу здатність.
Геотекстиль відноситься до геосинтетичних матеріалів і широко використовується у всіх сферах будівництва, а саме: в цивільному і промисловому будівництві, при будівництві автомобільних доріг та залізниць, для дренажу, армування та захисту.
За способом виробництва геотекстиль поділяється на два основних типи: нетканий та тканий.
Завод «WARTER POLYMERS» виготовив геомембрану HDPE «ГЕОХРОН» для об’єкту, який, без перебільшення, називають «найбільшою інвестицією в гірничодобувну промисловість Польщі».
Так, у листопаді 2021 року неподалік Полковіце в Нижній Сілезії, на будівельному майданчику гірничопромислового підприємства відбувся урочистий захід, де президент провідної польської компанії у сфері виробництва міді та срібла – KGHM Polska Miedź S.A., пан Марцін Хлудзінскі офіційно оголосив про завершення проекту «Будівництво південних карт флотаційних відходів OUOW Żelazny Most».
Гідроізоляція фундаменту – це важливий етап будівництва будь-якої споруди. Надійно захищений від негативного впливу ґрунтових вод та атмосферних опадів фундамент є запорукою міцності та комфортної і функціональної експлуатації всієї споруди. Гідроізоляція фундаменту має важливе значення для захисту структурної цілісності будівлі та запобігання таким проблемам, як вогкість, пліснява, стояча вода та постійні протікання.
Гірнича промисловість – це комплекс галузей виробництва з розвідки родовищ корисних копалин, їх видобутку з надр землі та первинної обробки – збагачення.
В Україні дуже розвинений видобуток кам’яного та бурого вугілля, нафти, газу, залізних та марганцевих руд, руд кольорових та рідкісних металів, самородної сірки, калійних солей, кам’яної солі та ін.
Фінансові показники гірничодобувної галузі є одними з основних в економіки країни.
Використання якісних та надійних матеріалів на всіх етапах функціонування гірничодобувного підприємства сприяють підвищенню його конкурентоспроможності, екологічної безпеки, а також вирішенню проблеми охорони навколишнього середовища.
Проблема захисту навколишнього середовища гостро стоїть вже не один десяток років. Забруднення повітря, шкідливі викиди, накопичення різноманітних відходів, забруднення водойм – чи не найактуальніші проблеми людства. Основним напрямком боротьби з цими проблемами є використання екологічно чистих матеріалів, скорочення шкідливих викидів промисловими об’єктами, переробка сміття та ін..
Основним чинником, який призводить до забруднення водойм, є просочення у ґрунт та підземні джерела різноманітних токсичних та інших шкідливих речовин. Для того, щоб запобігти цьому, використовують різні гідроізоляційні матеріали, зокрема геосинтетичні бентонітові мати. Читати далі …
Проблема утилізації відходів існувала з давніх-давен і, на сьогоднішній день, не втратила своєї актуальності. В Україні існує близько 6700 контрольованих звалищ. Якщо підсумувати їхню загальну площу, то вийшла б невелика європейська держава, наприклад, Данія. Кількість сміття на них перевищує 35 мільярдів тонн і з кожним роком зростає.
Екологи неодноразово порушували питання будівництва в Україні сміттєпереробних заводів, але, на жаль, їх кількість на сьогодні дорівнює нулю. «На сьогоднішній день в Україні 96% сміття ховають на полігонах та сміттєзвалищах. Для порівняння, у Швеції та Швейцарії перейшли на нульове поховання. Звичайно, це вимагає значних витрат. Але громадяни цих країн за це платять близько 1% свого доходу. Українці ж сьогодні платять лише 0,1% доходу, а це близько 10 гривень на місяць.